«Три цитруси» стали логічним завершенням еволюційного процесу цитрусових настоянок, який почався з настоянки на грейпфруті, довго тримався на цій стадії, і кожного разу, коли я думав вже прибирати грейпфрут з асортименту, обовʼязково знаходився любитель гіркої настоянки на найбільш гіркому цитрусі, який є в природі.
Настоянка вийшла міцна, гірка від грейпфрута (він там в меншості), пряна від апельсина і кисла від лимона. Дивно, але якості цих трьох цитрусів, спірні й окремо один від одного на любителя, разом видали потужний акорд, який не залишив шансу цитрусовим скептикам — вийшло дуже добре. Щоб розбавити чистий цитрусовий смак, ми закинули в настоянку палички кориці, бутони гвоздики та накришили ножем мускатного горіха.
Виявилося (зізнаюся, навіть несподівано), що у «Трьох цитрусів» є своя аудиторія, якій міцність та гіркуватість цитрусів замінюють всі мої щебетання про солодкі та ніжні лікери.
Універсальна настоянка: «Трьома цитрусами» годиться закушувати ситні гарячі страви (по відчуттях там все 40°, а міцний алкоголь допомагає розщеплювати жири), а кислинка й гіркота цього бітеру пасують десертам та морозиву.