Мене звати Антон Петров, а це моя дружина Наталя. Ми живемо в Києві.

 

 

Як зʼявилася Voevodka

Готувати настоянки мене навчили в 2007 році. Все почалося з хрінівки, яка й досі лишається моєю улюбленою.

Протягом кількох наступних років я експериментував з десятками смаків: ягоди, фрукти, сухофрукти, трави, прянощі, коріння — в діло йшло все, що можна було знайти на базарі. Але не все годилося для настоянок.

Тим часом домашнє виробництво привернуло увагу друзів. Продукт ставав популярним, і йому потрібна була назва. Зʼявилася вона випадково і завдяки Живому журналу. В той час я жив у Росії та вів ЖЖ voevoda. Одного разу на вечірці приятель пожартував: «Воевода делает водку. Получается „воеводка“». Всі пореготали, а я запамʼятав. З того часу мої настоянки називаються «воєводками».

На жаль, слово «воєводка» не перекладається українською (однак гра слів зберігається в польській: wojewódka). З цим довелося змиритися, тому що кращої назви вже не придумати.

Всі ці роки я працював випусковим редактором в газетах, журналах і онлайн-виданнях. «Воєводка» була моїм улюбленим хобі та святом, яке завжди зі мною. Потроху хобі ставало прибутковим — у 2014-му я познайомився з власниками кількох київських барів, які охоче поставили «Воєводку» до себе на полиці. Так прийшла слава.

Що краще йшли справи у «Воєводки», то менше мені хотілося займатися журналістикою та редактурою. Зрештою я проміняв видавничу рутину на захоплені відгуки барменів та палаючі очі відвідувачів.